Фейкові бренди, жінки на підборах і жарти підсвідомості

Якось дослідники провели цікавий експеримент: двом групам людей запропонували тест на уважність, попередньо вдягнувши одну групу в медичні халати, а другу залишивши у звичному одязі.

Група в халатах припустилася помилок удвічі менше. На другому етапі були дві нові групи, тільки перевдягненим випробовуваним сказали, що це халати малярів. Обидві групи припустилися однакової кількості помилок. Повторюючи цей фокус із різними групами людей, вчені отримували однакові результати: коли люди думали, що на них халати медиків, вони уважніше й відповідальніше ставилися до виконання завдання, підсвідомо поводячи себе як лікарі.

Халат – це всього-на-всього символ, змістове наповнення якого залежить від віри конкретної людини. Так, приміром, працюють талісмани. Важливий не сам предмет, а приписувана йому властивість.

Зв’язок між зовнішніми характеристиками та відчуттями, емоціями й навіть інтелектом людей стали досліджувати не так давно. Втілене пізнання, англійською Embodied cognition, − це напрям у філософії розуму, що підкреслює роль, яку організм відіграє у формуванні розуму.

Наприклад, давно вже помічено, що усмішка – не просто сигнал радості. Навпаки, коли сумно, можна штучно «вдягнути» на обличчя усмішку й не знімати протягом 60 секунд, тоді м’язи, що її утворюють, подають сигнал до центральної нервової системи: «У нас усе добре» − і через декілька хвилин настій почне покращуватися. Мозок і тіло невід’ємні.

Інший цікавий експеримент провели нещодавно. Жінкам пропонували взяти до рук аксесуари, підкреслюючи, що це брендові речі, з проханням ставитися до них обережніше. Отримавши коштовну сумку чи дизайнерські сонцезахисні окуляри, жінка починала поводитися шляхетніше, граціозніше, мова її ставала вишуканішою, спина – прямішою, в анкетах жінки відповідали, що схильні довіряти людям. Коли респонденткам давали аксесуари з коментарем, що це аналоги брендових речей і можна не переживати, жінки лишалися розслабленими й буденними, їхня поведінка не змінювалася. Прикметно, що коли люди свідомо купують підробки брендів, їхнє самовідчуття не тільки не покращується, а й навіть погіршується. Феномен психології підроблених предметів зараз теж активно вивчають західні психологи.

А пам’ятаєте, коли ще у радянських школах тільки-но починали запроваджувати дні «вільної форми»? У п’ятницю дозволялося приходити не у шкільній коричневій формі з фартухом і бантами, а як хочеш – хоч би й у джинсах. І настій був у цей день особливим, чи не так?

Формалізація, навіть у зовнішності, тобто уніформи, дрес-коди тощо – це ціла знакова система, яка впливає на поведінку індивіда. Жінки не дадуть збрехати, що, змінивши тільки кросівки на туфлі з підборами, залишившись у тому самому одязі, ти починаєш по-іншому себе відчувати, по-іншому йти, хода й постава змінюються автоматично. Робота м’язів плюс вибрики підсвідомості.

На тренінгах особистісного розвитку вчать: хочеш бути успішним – поводься як успішна людина, дій як вона, одягайся так само. Раціональне пояснення тут є. Англійська ідіома “easy to place him” значить «легко визначити, ким він є». Визначають за одягом, манерою говорити, зачіскою, акцентом тощо. Належність до певної соціальної групи обов’язково має зовнішні вияви. А сексологи, приміром, радять невпевненим у собі жінкам купити нову розкішну білизну. Її не буде видно з-під одягу, але вона матиме магічний ефект на відчуття власної чарівності.

Учорашня студентка, отримавши диплом вчителя, оновлює гардероб, перш ніж іти на роботу, бо тепер вона вчителька, тепер вона доросла і солідна. Сорокап’ятирічна пані обрізає волосся, фарбується, купує діряві джинси та починає життя з самого початку. Соціальні ролі, які ми самі собі обираємо, так чи так впливають на самопочуття. Embodied cognition – перспективний напрям, який, сподіваємося, випрацює практичні рекомендації з теми «Як стати щасливим, лише змінивши краватку».

Тетяна Монахова

Print Friendly, PDF & Email