Халлю – Корейська Хвиля

«Eh, saxy lady

O-o-o-o-oppa Gangnam style!»

І не кажіть, що не пам’ятаєте рядки цієї відомої пісні, яка свого часу підірвала увесь інтернет і стала рекордною за всю історію YouTube. А якщо ні, то певно ви тільки-но народились, адже у липні 2012 року чи не весь світ слухав ще не відомого до тоді корейського виконавця PSY. Зокрема і Україна, яка танцювала на «Майдансі» під сингл «Gangnam style». До чого ж тоді це Халлю? А саме до того, що це і була одна із найсильніших хвиль корейської культури, яку висвітлювали «BBC», «El PAIS», «The New York Time», «Daily Mail», «Дзеркало тижня» та інші.

Саме приклад з «Gangnam style» дає нам змогу зрозуміти Халлю як поширення корейської культури на територіях різних країн за допомогою чи не всіх комунікаційних засобів. Тими, хто власне і вигадали цей термін були китайські ЗМІ. Починаючи з 90-х років, після встановлення дипломатичних відносин між Південною Кореєю та Китаєм, корейська поп-музика і телевізійні серіали почали завойовувати популярність серед китайської громади, а особливо її молоді. Прикладом цього може слугувати одна з найуспішніших і перших драм «Що таке любов?». Дорама (те саме, що й серіал) вийшла в ефір на центральному телеканалі Китаю CCTV в 1997 році і мала рейтинг аудиторії 4,2%, а це понад 150 мільйонів китайських глядачів.  Чи «H.O.T»  корейський бой-бенд, який дебютував в 1996 році з альбомом «We Hate All Kind of Violence». Він став настільки популярним, що навіть після свого розпаду отримав нагороду в номінації «Краща поп-група Азії» на CCTV & MTV’s Mandarin Music Honors (MMH) в 2002 році. З цього і починається шалений розвиток корейської культури в Азії, а згодом і в інших країнах. Проте він характеризується не тільки поширенням музичної індустрії та кінематографу, а й культурою загалом: починають цікавитися модою, бойовими  мистецтвами а також вивченням корейською мовою.

Одним із фундаторів інститутів з вивчення корейської мови є Фонд інституту імені короля Седжонга (KSIF). Він ставить перед собою мету поширення мови і використання її як інструменту для спілкування. За даними офіційного сайту KSIF, існує близько 180 інститутів, які знаходяться в шістдесятьох країнах світу: Азії, Європи, Америки, Африки та Океанії. Так, наприклад,  Китай – 29 інститутів, в Японія – 17, в США – 11, в Росія – 9  тощо. Щодо України, тут відкритий тільки один інститут короля Седжонга, і знаходиться він далеко не в столиці, а в Миколаєві. Існує Миколаївський Седжонг інститут вже більше п’яти років, і протягом цього часу проводить різні заходи з  розвиту корейської культури та мови.

«У нашому інституті ми не тільки вивчаємо корейську мову, але й знайомимось із самою культурою за допомогою додаткових курсів. Більше дізнаємось про корейський менталітет, про їхню моду, одягаємо традиційний одяг, граємо на музичних інструментах тощо. Загалом, мені все подобається. Найбільш хвилюючий для всіх нас захід – конкурс корейської мови. Його переможець отримує можливість безкоштовно поїхати до Південної Кореї на два тижні. І мені це вдалося в 2018 році», – розповідає Марина Бідніченко, студентка Седжонг інституту.

Окрім того, в Україні існують інші школи, курси та навіть університети, які займаються розвитком корейської культури. Хвиля Халлю стає дедалі популярнішою, але в чому ж причина? На думку Марини в Україні поки що немає того, що є в Кореї:

 «У нас тільки-но починається відродження кінематографу, проте воно не настільки орієнтовано на молодь. Хочеться бачити нові обличчя, нові таланти, а не тих самих людей постійно. Загалом в Кореї і мода, і музика, і танці спрямовані на молодь, саме таким чином вона і зацікавлює. У нас насправді культура не гірша від корейської, і якщо її вдало обіграти, можна отримати власну Українську Хвилю»

Олександра Бережна

Print Friendly, PDF & Email