«Гіперлокальність-новий світовий тренд»: інтерв’ю зі студенткою, яка працює у друкованому видані

Єлизавета Безушко – студентка Чорноморського національного університету ім.Петра Могили, працює кореспондентом у газеті «Вечерний Николаев» та розповідає як молодому журналісту працювати у газеті класичного порядку.

Розкажи, як ти потрапила до редакції «Вечернего Николаева» і з чого почалась ваша спільна робота?

Насправді з газетою «Вечерний Николаев» я познайомилася ще у 6 класі, коли у якості члена гімназійного гуртка «Юний журналіст» пішла на екскурсію до редакції. Тоді я і уявити не могла, що кілька років потому працюватиму тут. На першому курсі університету я опублікувала декілька заміток у обласній газеті «Южная правда» і їх прочитав головний редактор «Вечернего Николаева»  Володимир Пучков. Він і запросив мене до себе на співбесіду. Я написала декілька матеріалів, головний редактор їх схвалив та їх опублікували.

Чи цікаво молоді працювати у редакції друкованого видання, коли у світі та в Миколаєві така масштабна диджіталізація?

Насправді більшість працівників моєї редакції — журналісти з великим досвідом роботи. Не стану приховувати, що вагома частина молоді, яка хоче пов’язати своє життя з журналістикою, бачить себе на телебаченні або в інтернет — виданнях. І їх можна зрозуміти, адже вони не знають, що це таке — працювати у газеті. Не знають, що таке газетний день, як хрустить свіжа надрукована газета, як, проходячи повз газетні кіоски, бачити, як люди купують та починають читати газету, до створення якої долучився і ти. Кожна газета-це певний мікросвіт, частиною якого ти стаєш, коли починаєш працювати, а потім просто не хочеш полишати

Розкажи про перші почуття після друку своєї статті у газеті

Це, безперечно, надзвичайно приємне почуття,коли ти бачиш свій матеріал та своє ім’я на газетні шпальті. Це радість, гордість, але й почуття відповідальності перед читачами, яку ти несеш за кожне слово, опубліковане під твоїм іменем.

Ми знаємо, що ти працюєш позаштатним журналістом, як встигаєш опрацьовувати роботу, навчання та ще й бути активною у повсякденному житті?

Мені подобається поєднання журналістської теорії, яку дають в університеті, та практики в редакції, де я намагаюся реалізовувати отримані професійні знання. Мені складно назвати себе надзвичайно активною, але встигати все до дедлайну допомагає тайм-менеджмент. Якщо грамотно планувати свій час та постійно боротися з внутрішнім прокрастинатором, то все вдасться.

Як думаєш, у битві «Інтернет проти газети» за ким перемога?

Мені хочеться вірити, що це не битва, а мирне співіснування. Я гадаю, що інтернет — ЗМІ та газети зможуть співіснувати у майбутньому, працюючи кожен на свої аудиторії. Гіперлокальність-новий світовий тренд. Можливо, газети станут гіперлокальнішими

Чому ти порадила би молоді читати газети?

Для когось читання газет — це можливість отримувати перевірену відфільтровану актуальну інформацію. Для когось це — ритуал, тактильне «відчуття» новин. Читати газети — не тільки стильно, але й надзвичайно цікаво. Якісна газета — це ніби захоплюючий, логічно вибудований, інтригуючий роман. Газета встановлює з читачем особливий інтелектуальний і емоційний зв’язок, якого ніколи не буде між читачем та екраном смартфону.

А що тоді необхідно змінити та модернізувати у самій редакції?

Можливо, треба модернізувати онлайн — версію газету. Так, редакція «Вечернего Николаева» вже розробила новий дизайн сайту, який буде не лише онлайн — версією, але й дещо деталізованим інтернет — варіантом газети.

«Вагома частина молоді, яка хоче пов’язати своє життя з журналістикою, бачить себе на телебаченні або в інтернет — виданнях. І їх можна зрозуміти, адже вони не знають, що це таке — працювати у газеті»

Що для тебе було найцікавішим під час роботи?

Найцікавішим у роботі журналіста для мене були і залишаються люди. Адже я впевнена, що у кожної людини є історія, яку він може розповісти та про яку варто дізнатися іншим. Для мене не існує нецікавих людей. Мабуть, тому мені так імпонує жанр портретного нарису. Але найприємніше, коли ти чуєш відгуки на свої матеріали. Коли люди коментують їх, обговорюють між собою, дякують тобі, а іноді навіть звертаються з проханням написати про щось, бо довіряють тобі як журналісту. Відчуття потрібності власної роботи та її важливості для інших надзвичайно надихає.

У якому графіку працюєш, який твій робочий день?

Я працюю позаштатним кореспондентом, адже поєднувати повноцінний графік роботи з якісним та успішним навчанням в університеті, на жаль, не вдається. Влітку я працюю у штаті і маю більше часу для професійного розвитку та детального розкриття у своїх матеріалах тих тем, дослідження та аналіз яких потребує більше часу.

Анастасія Суворова

Print Friendly, PDF & Email