Чи охороняють заповідний природний парк «Бузький гард»?

Національний природний парк Бузький Гард − це відкритий природний музей, де зосереджені ландшафтні, геологічні, історико-археологічні, ботанічні пам’ятки природи, що несуть значну наукову і рекреаційну цінність. Для мешканця шумного міста провести ніч в наметі під скрекотіння жаб, як і відчути потужний приплив адреналіну, долаючи мигійські пороги − справжній культурний шок. Добре що місць для відпочинку вдосталь.

І все б нічого, якби одним із перших не стояло питання життєзабезпечення екологічного парку відповідно до вимог. В різних куточках світу існує своя специфіка охорони територій заповідних природних парків. Деякі з них взагалі заборонені для відвідування, але більшість працює поєднуючи дві функції − охорона природи і рекреаційна діяльність. Тобто забезпечення охорони унікальних природних ландшафтів і примноження щорічного доходу держави.

Бузький Гард як і більшість парків європейського типу відкритий для відвідування. В ньому немає куточків дикої природи, куди було б заборонено вхід. Все частіше великі групи людей завдають значної шкоди заповіднику: залишають купи сміття, витоптують рідкісні види рослин, розполохують звірів і птахів. Саме тому необхідно розвивати рекреаційну інфраструктуру і пильніше контролювати природний парк.

Що ж ми маємо сьогодні? Не до кінця впорядковану територію, незначну кількість обладнаних майданчиків для відпочинку, погано облаштовані екскурсійні та туристичні маршрути. Патрульна діяльність територіальних природоохоронних відділень парку контролює лише третину території заповідника. Звідси виникає питання: як в заповіднику з браконьєрством? Воно є, хоч і не в загрозливих масштабах. До того ж, в тутешніх місцях існує більш прибутковий вид браконьєрства, такий як вилов охоронюваних видів птахів та ящірок.

Чому адміністрація парку не може вирішити ці проблеми? Причина банальна. Коштів на утримання природно-заповідного фонду в держбюджеті немає. Інвестори також не хочуть вкладати свої гроші в заповідні зони, тому що це не вигідно.

Було б непогано, якби за відвідування заповіднику стягувалась хоч якась символічна плата. До того ж для деяких країн Європи і Америки платня за відвідування національних парків − абсолютно нормальне явище. Там для відвідувачів в парках обладнані спеціальні маршрути, місця для відпочинку, оглядові майданчики та інформаційні стенди. Чому б нам не взяти цей гарний приклад у сусідніх країн? Це дало б можливість покращити природоохоронну діяльність парку, та зменшити кількість випадків браконьєрства.

Анна Раковська

Print Friendly, PDF & Email