Сьогодні в душі блюз

Блюз як музичний напрям зародився в 20-х роках XX століття під час виникнення рабовласництва на Американському континенті та завезення туди робочої сили з Африки. Афроамериканці працювали в ті часи на плантаціях і як обслуговувальний персонал виконували всю найбруднішу роботу. Уся складність життя афроамериканця виливалася, в тому числі, й у творчості, зокрема в таких етнічних жанрах, як робоча пісня і спірічуелс, що сягають етнічної Африканської музики, переважно ударних бітів і народно-релігійної вокальної складової. Великим поштовхом до виникнення жанру послужило скасування в 1863 році рабства в США. Усе це є витоками того, що ми зараз називаємо блюзом. Безсумнівно, блюз потрібно вважати квінтесенцією африканської народної культури з розвитком західної культури та соціалізації в ній чорної людини. Батьківщиною блюзу вважають дельту річки Міссісіпі.

Багато з тих, хто співав трудові пісні, жили в таборах лісорубів або в наметових містечках будівельників залізниць, де у вільний час зайнятися було нічим. І, природно, що вечорами люди співали. Афроамериканці свої пісні виконували в досить різних умовах; ті самі пісні звучали на бавовняних плантаціях і в церквах, у військових таборах і на суднобудуванні. У вільний час афроамериканці в першу чергу співали трудові пісні. І десь якимось чином з них народився блюз — новий, більш досконалий напрям музики, покликаний розповісти про почуття і сподівання трудящих чоловіків або жінок. Важко сказати, коли це сталося …
— Д. Л. Коллиер «Становлення джазу»

Більшість виконавців блюзу до старості продовжували працювати на різного роду низькооплачуваних роботах (на плантаціях, на річкових дамбах), як і практично все афроамериканське населення США в першій половині XX століття. Вони бродили по країні, перебиваючись випадковими заробітками, зберігаючи при цьому особисту незалежність. Іноді вдавалося влаштуватися грати на вечірках, де музикантові рідко платили грошима, а частіше — їжею і випивкою. Таким був характерний стиль життя виконавця блюзу: важка фізична праця і мізерний заробіток. Але гітара була поруч завжди, і можна було часто почути блюз у будь-якому місці: на розі вулиці, в вагоні товарного потягу тощо.

Сам же термін з’являється лише в 1912 році, коли у світ виходить перша блюзова пластинка. Це була збірка традиційних блюзів, виданий відомим композитором і збирачем афроамериканського фольклору Вільямом Хенді, який увійшов в історію як «батько блюзу». Традиційний блюз також називається архаїчним і виконується без акомпанементу. Він є безпосереднім спадкоємцем народної творчості афроамериканського населення. Цей стиль продовжує існувати в сільських місцевостях США і на сьогодні. Найбільш відомими його виконавцями вважаються Лемон Джефферсон і Хадда «Лідбеллі» Ледбеттер.

Взагалі музика в цілому — це те, без чого не можна ніде обійтися. Нехай це буде вечірка, весілля, день народження, ювілей, похорон або інші життєві події, музика — інструмент, який не тільки зближує людей, але і дає їм сили, енергію і життя. Саме тому музика, якою б вона не була, одне з неповторних винаходів людства.

Ганна Раковська

Print Friendly, PDF & Email